Медитация
Медитація[ред. • ред. код]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.jpg)
Статуя Будди у медитації. Корея
Медитація — процес самозаглиблення з метою самовдосконалення, при якому людина залишається на самоті зі своєю свідомістю, і бачить у своїй душі Бога. Медитація є частиною релігійного ритуалу.
Існує неправильне розуміння, що наче медитація існує лише у дхармічних релігіях: це не так, адже медитація практикується практично у будь-якій релігії, але об'єктами медитації можуть бути різні Боги (Божества).
У християнстві медитація є вищим ступенем молитви. Папа Римський також практикує християнську медитацію (див. сайт Ватикану).
Найпоширеніша медитація серед «індійських» релігій, тобто у різних течіях т.зв. індуїзму (у вайшнавізмі — медитація на Вішну, Крішну, Нараяну, будь-які аватари Вішну), у буддизмі (медитація на Будду), у джайнізмі, сикхізмі і т. д.. Медитацію також практикують у язичницьких/пантеїстичних релігіях, але спрямовують увагу на головного Бога відповідного пантеону.
Слово медитація походить від індо-європейського кореня мед-, що означає вимірювати. Латинське слово meditatio початково позначало будь-які фізичні або розумові вправи, від лат. mio (зі значенням «заглиблення в себе») набрало специфічного значення споглядання.
Людство виробило дуже багато специфічних форм медитації, спільними рисами яких є усамітнення, розслаблення, зосередження. Наприклад, можна медитувати, зафарбовуючи розмальовки.[1]