Наш щит — гідність і свобода
До Дня Гідності та Свободи здобувачі освіти 11 класу Росошанського ліцею підготували патріотичний та емоційний захід під назвою «Наш щит — гідність і свобода». Ведучі Лемпа Микола та Путраш Олександра нагадали присутнім, що ці цінності — фундамент сучасної України та сила, яка об’єднує весь народ у непрості часи.
На сцені ожили символічні образи:
Україна ( Анастасія Марценюк, Пінчук Анастасія)— уособлення нашої держави, її краси та незламності;
гідність( Палій Ангеліна)— як внутрішня сила й честь кожного українця;
козак (Рачинський Артем)— символ свободи й відваги;
воїн (Коптєв Віталій)— захисник, який сьогодні боронить наші кордони;
волонтерка ( Герасимова Ніка)— образ людяності й жертовності;
дитина з журавлем ( Семенюк Іванна)— символ миру, майбутнього й віри в перемогу.
Своєю присутністю та влучними ролями учні передали важливу думку: гідність і свобода — це спільний щит, який ми тримаємо разом.
До заходу долучилися й студенти ( Козаченко Богдан, Кравчук Марина, Хмелевський Артем, Мазур Владислава, Юрченко Софія, Баранюк Вероніка), які вийшли з тематичними плакатами, наголошуючи на єдності, свободі, праві на майбутнє та подяці захисникам. Їхня участь додала заходу сучасності та актуальності.
Особливим моментом став віршований флешмоб учні 7 класу. ( Воронцова Віолетта, Антонець Марія, Баліцький Олександр, Гнидюк Єгор). Діти створили живу композицію, підкресливши неперервність поколінь і спільну мету — мир і вільну Україну.
Фінальним акордом стало спільне виконання пісні «Ой у лузі червона калина», яке об’єднало всіх у залі. Ці хвилини були сповнені гордістю, силою та вірою в те, що свобода України — незламна.
Гідність і свобода — це цінності, які живуть у кожному з нас. Разом ми сильні. Разом — переможемо.
Учні 9 класу Росошанського ліцею вшанували пам’ять жертв Голодомору, провівши виховний захід
«Зів’ялі квіти листопада»
Під час зустрічі школярі згадали трагічні події 1932–1933 років, переглянули свідчення очевидців та запалили свічки пам’яті.
Голодомор був штучно створеним голодом, спрямованим проти українського народу. У ті страшні роки загинули мільйони людей, серед них — величезна кількість дітей, які стали найнезахищенішими жертвами трагедії. Цілі сім’ї та села зникали, а дитячі життя обривалися ще до того, як вони встигали початися.
Пам’ять про ці події є нагадуванням про важливість свободи, гідності та людяності. Учні ліцею долучилися до вшанування, щоб ця сторінка історії ніколи не була забута.
Пам'ять це те, що живе в серці, те - чим живе душа. Пам’ять- це те, що залишається нам попри втрати і біль…
14 листопада 2025 року всі учасники освітнього процесу долучилися до відкриття Стели Пам'яті землякам, які на вівтар свободи і незалежності України поклали свої життя...
Із шаною, в скоботі схилили голови діти і дорослі перед своїми Героями, нашими Воїнами, нашими Захисниками, які віддали найдорожче - своє життя , за кожного із нас…
Ці Герої не всі випускники освітнього закладу. Але знайшли свій прихисток на Росошанській землі, де проживають їх рідні.
На мітингу до земляків звернулись міський голова Віктор Бичков і староста села Юрій Кошалко.
Болить нам усім Україна, розтерзана, пошматована, зруйнована. Боліла вона і кожному із них. Біль втрати чіпає кожне серце. Війна залишає по собі гірку пам’ять…
Пам’ятні місця, пам’ятні знаки, алеї слави, стели Пам'яті... їх все більше і більше на нашій Липовеччині.
Пам"ятаємо, бо не маємо права забути, яку дорогу ціну платить Україна за волю, за цілісність і єдність.
Відкрили стелу Пам"яті рідні загиблих Героїв. На стелі, в знак пам"яті полеглих захисників, відкрили меморіальні дошки
Павлу Данилевичу, Олегу Яківчуку, Олександру Говорову, Олексію Казміруку.
Священник , о.Степан Шевчук освятив меморіал.
Хвилиною мовчання вшанували подвиг полеглих.
В довгу чергу вишикувались присутні , покладаючи квіти до пам"ятного знаку...
Найвищою нагородою тих, хто уцілів, - є життя, а для загиблих – пам’ять.
Вічна пам’ять Героям нашого часу!
Б"є метроном , мов сердець їхній стук;
Звучить , як набат, метронома звук:
Олександр Говоров, Сергій Шевчук.
І ось метроном продовжує знов:
Павло Данилевич, Сергій Кузьменков.
На жаль, обірвалися крила мрій:
Литвин Богдан і Бичков Сергій.
А список гіркий продовжується далі:
Юрій Свящук, Заводнюк Віталій.
І знов гірка звістка сколихнула село,
І знов нестерпно так, гірко було,
Й повірити в те не хотілось нікому:
Олег Яківчук на щиті повертався додому...
Скорботні рядки. Продовжили стрій
Олексій Казмірук, Павлов Андрій.
Стоїть село на колінах знов-
Віктор Черватюк, Олександр Колпаков.
На серці розпач, у серці щем,
Небо плаче осіннім дощем...
Довіку пам"яті не згасати
Ми будемо зАвжди їх пам"ятати.
(автор Тетяна Коренюк)
Тепло дитячих сердець для захисників: Росошанські здобувачі освіти і маленькі дошкільнята долучилися до ініціативи "Дорогами війни – від Карачуна до Говерли""
Кожен українець мріє про мир, затишок та святкове диво, особливо важливо пам'ятати про тих, хто щоденно оберігає наш спокій – наших військових Захисників.
Учні Росошанського ліцею цьогоріч долучилися до надзвичайно важливої ініціативи, започаткованої керівником мистецько-патріотичного проєкту волонтерів та військових "Дорогами війни – від Карачуна до Говерли".
Натхненні ідеєю привітати воїнів та передати їм частинку домашнього тепла, школярі взяли участь у благодійній акції. Разом зі своїми керівниками гуртків Папернюк Галиною, Заводнюк Галиною, Рожанською Людмилою з любов’ю та вірою у Перемогу виготовляли різноманітні обереги. Це маленькі символи захисту, які мають нагадати бійцям про підтримку та віру тилу. Кожен вузлик і стібок пронизаний надією на їхнє швидке повернення додому. Найзворушливішою частиною стали власноруч підписані листівки зі щирими побажаннями, слова вдячності та підтримки – ці послання стали справжніми листами з дому. У них – уся безпосередність, оптимізм та безмежна шана маленьких українців до своїх Героїв.
- "Ми дуже хочемо, аби тепло дитячих сердець та рук обігрівало наших військових. Нехай ці невеличкі атрибути свята подарують їм гарний настрій навіть далеко від рідного дому," – передають свої емоції організатори акції.
🚀 Усі виготовлені обереги та листівки були ретельно зібрані та передані волонтерам проєкту "Дорогами війни – від Карачуна до Говерли". Вони найближчим часом вирушать на передову та до військових шпиталів, щоб створити відчуття свята та домашнього затишку там, де його найбільше не вистачає.
Своїм активним долученням росошанські учні продемонстрували зрілу громадянську позицію, милосердя та усвідомлення важливості підтримки Збройних Сил України. Вони довели, що навіть найменший внесок у спільну справу може стати потужним джерелом сили для наших воїнів.
Благодійна акція до Дня захисників і захисниць України
Напередодні Дня захисників і захисниць України у нашому ліцеї відбулася благодійна акція, до якої активно долучилися і діти, і вчителі. Метою заходу було підтримати батьків наших учнів, які нині захищають Україну.
У межах акції вдалося зібрати та спакувати 30 коробок із різноманітними смаколиками та необхідними речами. Щодня учні приносили певні продукти й наповнювали коробки:
1 день — чай, кава;
2 день — солодощі;
3 день — теплі шкарпетки;
4 день — засоби гігієни (мило, зубна паста тощо).
5 день- сухі сніданки
Кожна коробка була наповнена з любов’ю, турботою та вдячністю, а також вкладена листівка з найкращими побажаннями і швидким поверненням додому. Усі пакунки надіслали за адресами захисників — батьків наших здобувачів освіти.
Такі акції виховують у дітей чуйність, милосердя й патріотизм, а також нагадують, що навіть маленька добра справа здатна подарувати велику підтримку тим, хто сьогодні оберігає наш спокій і мир.
Поки діти на канікулах — працівники Росошанського ліцею перевіряють себе на грамотність
Поки здобувачі освіти насолоджуються осінніми канікулами, працівники нашого ліцею долучилися до всеукраїнської традиції — написання радіодиктанту національної єдності. Цьогорічний текст мав символічну назву «Треба жити», яка нагадує кожному з нас про цінність життя, стійкість і віру в майбутнє. Авторкою Радіодиктанту в 2025р. стала українська письменниця Євгенія Кузнєцова.
Бажаючі написати диктант зібралися, щоб разом перевірити свої знання, відчути єднання з усією країною та показати приклад любові до українського слова.
Вчителька української мови та літератури Ганна Рудик писала диктант удома, але думками була поруч із колегами — усіх об’єднувала спільна мета: берегти і плекати рідну мову.
Такий захід став ще одним доказом того, що любов до українського слова не має канікул.
Роль національно–патріотичного виховання в становленні гармонійної особистості
Вшанування пам’яті загиблих Героїв
На початку березня у нашому закладі відбувся захід, присвячений вшануванню пам’яті загиблих Героїв, які віддали своє життя за Україну. Учні, вчителі та представники громади зібралися, щоб віддати шану тим, хто захищав нашу державу.
Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували полеглих воїнів. До меморіальних дошок були покладені квіти як символ вдячності та незгасної пам’яті про їхній подвиг.
Пам’ятаємо, шануємо, боремося
24 лютого – дата, яка назавжди змінила життя кожного українця. У цей день члени учкому організували захід, присвячений річниці початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Здобувачі освіти переглянули документальний фільм «20 днів у Маріуполі», який розповідає про жахливі події, що відбувалися у місті в перші тижні війни.
Фільм справив сильне враження на старшокласників: кадри зруйнованих будинків, лікарень, людей, які намагалися врятувати свої життя, викликали глибокі емоції. Учні усвідомили, якою великою ціною українці борються за свою свободу та незалежність.
Після перегляду відбулася відверта розмова про побачене. Діти поділилися своїми думками та переживаннями, говорили про героїзм українських захисників і цивільних, які опинилися в окупації. Вчителі наголосили на важливості пам’яті про ці події, підтримки наших воїнів і віри в Перемогу.
Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми перемагаємо.
Шевченківські читання
«Учітеся, брати мої, думайте, читайте…»
Тарас Шевченко.
Шевченківські читання – це не просто захід, а можливість відчути силу слова Великого Кобзаря.
Учнів 5- 10 класів взяли участь у Шевченківських читаннях. Дізналися більше про життя і творчість Тараса Шевченка Декламували вірші відомого поета, відчули силу його поезії та зрозуміли, чому Кобзаря називають силою України.
Разом зберігаємо та шануємо нашу культуру!
Зустріч із Захисником
Нам доводиться жити у дуже непростий час- час війни, болю, сліз, повітряних тривог.
Проте, ми все ж таки маємо можливість жити, навчатися, прокидатися в своїх помешканнях, бачити світанки та посмішки рідних. Всі ці неоціненні скарби нам героїчно, часом, ціною власного життя, виборюють наші хоробрі титани- військовослужбовці. Масштаб нашої вдячності безмежний!
Відбулась несподівана та зворушлива зустріч моїх маленьких першокласників із нашим Захисником, який служить у ЗСУ і перебував у відпустці, Дмитром Вихрестюком, колишнім учнем нашого закладу, а зараз татусем нашого Богданчика.
Під час зустрічі Дмитро розповів дітям про нелегкі воєнні будні, про біль і втрати побратимів, про братерство і дружбу, які допомагають вижити під час боїв. Діти ставили запитання, які стосуються подій на війні. Відповідаючи на запитання, захисник сказав дітям, що захист своєї Вітчизни- свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги. А також побажав учням бути слухняними, гарно навчатися та на згадку залишив колекцію шевронів і пригостив діток смаколиками.
Діти висловили вдячність Захиснику за його мужність. Хочеться, щоб такі приємні зустрічі з дітьми та молоддю відбувалися вже під мирним небом України. Ця зустріч стала для нас важливим уроком мужності та патріотизму. Бажаємо захиснику незламної сили духу, міцного здоров'я такої жаданої Перемоги! І завжди чекаємо. Дякуємо за захист! Горді, що маємо таких земляків. Залишайтеся здоровими, бережіть себе, повертайтесь живими!
Слава українським воїнам! Слава Україні! Героям слава!
Мова- серце України
Мова-серце України.
В ній є наша сила.
В кожнім слові- код таємний.
То - є наші крила.
Такими рядками розпочався у Росошанському ліцеї конкурс читців та декламаторів рідного слова, присвячений Міжнародному дню рідної мови, яке щорічно ми відчуваємо 21 лютого. Члени журі і глядачі слухали поезії у виконанні ліцеїстів четвертого по десятий клас та українські пісні у виконанні Петренко Поліни та Вороніної Анни.
Переможці отримали грамоти.
В моїй милій Україні, мова- солов'їна,
І цей скарб передаймо від батька до сина.
Акція " Таємний Санта для солдата "
Різдво – це час чудес, сімейних святкувань та подарунків. Але для багатьох українських родин це свято пройшло під знаком війни. Батьки, які захищають нашу країну на передовій, мріють про те, щоб хоч на мить відчути тепло і підтримку своїх рідних. Саме тому члени учнівського самоврядування Росошанського ліцею вирішили зробити все можливе, щоб подарувати їм хоч трохи свята.
Ідея зібрати подарунки для військових виникла серед учнів спонтанно. Кожен хотів долучитися до доброї справи і показати, що про захисників України не забувають. Вчителі та адміністрація ліцею підтримали цю ініціативу і допомогли організувати збір необхідних речей.
Учні з великим ентузіазмом пакували подарунки, додаючи до кожного з них листівки зі словами підтримки та побажаннями.
День відправки посилок став справжнім святом для всіх учасників акції. Діти з радістю несли коробки до пошти, уявляючи, як їхні батьки відкриватимуть ці подарунки. Разом з посилками до захисників вирушили теплі слова подяки і побажання скорішої перемоги.
Цей досвід показав, що навіть маленькі діти можуть зробити великі справи.
Здобувачі освіти Росошанського ліцею впевнені, що їхній приклад надихне інших дітей долучитися до допомоги нашим захисникам. Адже кожен може зробити свій внесок у перемогу України!
PS. Посилки дійшли до адресата